Привітання для закоханих
Поздоровлення для закоханих
У місячні весняні ночі
Коли усе вже уві сні
Я знову бачу ясні очі -
Вони всміхаються мені.
Такі ранкові і привітні,
Як перший пролісок весни.
Серед юрби вони помітні.
Найкращі, над усе вони!
Вони всміхаються ласкаво,
А інколи такі сумні...
В них відображення яскраве -
Найкращі почуття твої.
Кохана, вітаю тебе зі святом за яке маю поцілувати в губи тебе 19 раз, солодко-солодко! Не знаю як тебе, але мене від рання в жар кидає від думки про твої палкі обійми, про дотик, шепіт губ, від спогадів про нічні танці під музику весільну. Хочу щоб такі думки та спогади були не тільки нашим минулим, але й неодноразово повторювались в майбутньому! Люблю тебе!
Дві половинки серця,
Блукають по землі,
Дві половинки серця,
Сумують у житті,
Сумують і не знають
Чи стрінуться колись,
Але любов несе їх
Крізь час на відстань сліз
Ким є людина без кохання - кораблем з розірваним вітрилом, птахою із зламаним крилом в чужім краю, поетом, що згубив рифму, самотнім пілігримом, який заблукав на півдорозі між життям та вічністю.
Ти є вітрилом мого корабля
Кохання крилами для мене стало,
Ти Муза, пілігримова зоря
Ти є усе чого мені так бракувало.
Хотіла все забути... вдавала що не дбала,
Думала пройде... біль в серці мине,
Так не получилось... до болю привикаю,
Тебе я ще кохаю і не забуваю,
Твій номер удалила, але ще пам'ятаю,
СМС-ки постирала, але не забула,
Фото заховала, все таки ще маю.
Плюшку я тримаю, з ним я засинаю.
Голос твій почути, все ще сподіваюсь,
Зустрітися з тобою, надія не згасає,
З тобою бути та й тебе відчути - в думках я літаю,
Тебе забути, залишається мені.
У тебе вже є інша, вона тебе "кохає",
Яка б вже там не була - почуття кожен з нас має,
Шепоче тобі в вушко "нікому тебе не віддам",
Засинає поруч з тобою, з надією що любиш.
Тебе не зрозуміти і не розгадати,
Для тебе ця любов як ще одна ігра,
Кажеш що кохаєш, потім забуваєш і до іншої (неї) ти тікаєш.
Надіюсь любиш ти її, і серце не розіб'єш
Одну самісіньку не покинеш,
Того разу ти для кого б вже не було на ризк підеш!
Ти, як прекрасна квітка навесні
Мене чаруєш красою неземною,
Ночами бачу я тебе ввісні,
В човні, під зорями пливемо ми з тобою.
Ці очі я впізнав би серед тисячі чужих,
Ці губи, ніби дика лісова малина,
Три слова я у відповідь хотів би чути з них,
Три слова, без яких не може жити будь-яка людина.
Світ ще не придумав всіх тих слів,
Які готовий я тобі сказати,
Давно не бачу я без тебе снів,
Навіки моє серце ти змогла забрати.
І навіть, якщо моє кохання невзаємне,
Якщо моя любов не буде щастя мати,
Знай, що десь на світі є людина,
Яка завжди тобі може сказати:
"Я тебе кохаю"
Десять місяців!
Для когось це короткий строк, для когось дуже довгий! А я за цей час зрозумів, що не можу жити без тебе. Мені так тяжко без тебе! Я згадував твої губи, ніжні поцілунки, ласкаві руки, слова ті що ти мені казала. Мені тяжко без тебе. Дуже тяжко!
Мені весь час хочеться порадитись з тобою, твоя думка для мене стає вирішальною! Я не хочу сумнівної свободи, в мене нема бажання нагулятись і я дуже боюсь тебе втратити. Я став твоєю частиною: відчуваю твій настрій навіть якщо ми не разом, читаю твої думки, намагаюсь вгадати твої бажання! Для мене саме головне знати, що ти щаслива!
Я хочу насолодитись щасливими хвилинами, і нехай кажуть що час зітре щастя, я можу поспорити, не дивлячись на всі розбіжності, буду старатись подарувати тобі моменти, коли ти будеш посміхатись і радіти!
Я для тебе зроблю все! Чуєш ВСЕ! Тільки ти була б щаслива!
Примітка: Присвячується Наталі, яка мене покинула
Мені наснилась Ти у забутті вечірнього спокою
І зникли туги і жалі
І як ранковий дощ
Душа напоєна Тобою
Це в серці відгомін весни...
Мені наснилась Ти!
Твій голос - наче музика дощу,
Живе у серці і бентежно грає,
Здається в світі кращого не має,
Ніж надивитися на тебе досхочу.
Твоя поява - сонце серед ночі,
Що крізь туман промінчиками б'є,
Так щастя пробивається моє,
Бо серце, мов троянда пити хоче...
Коли погаснуть всі вулкани,
Коли згорить уся земля.
Коли на небі вже зірок не стане.
Тоді тебе забуду я.
"Я тебе кохаю"
Душевного тепла та спокою хотілось
Кохання щирого і радості без меж
Та марно я на тебе все надіюсь
Життя десь зникло і я теж.
Ти зачерствів. Ти розумієш???
Тебе немов нема,
І щось поправити навряд чи ти зумієш
Ще трішки та зачерствію я сама.
Боротись із тобою важко
Та й знаєш немає більше сил
Та певно вже тобі не важно
Мені б хоч пару крил ...
Я б полетіла там де щастя,
Я полетіла там де сміх,
І може тобі тоді здасться
Що я найкраща від усіх ...
Спитай....
На що, на що тобі питати
Чи я люблю тебе, чи ні ...
О, легше серце розірвати,
Ніж дати відповідь мені.
Чи я люблю тебе, - не знаю, -
Спитай вночі у срібних зір,
Весною вслухайсь в шелест гаю,
Вдивися в даль зелених гір,
Спитай у чайки, що голосить,
Спитай у хмар, що сльози ллють,
Піди на скошені покоси,
Що в раз останній роси п'ють, -
Спитай, бо я сказать безсила,
Спитай, щоб я цього не говорила.
Моя любов до тебе не згасає!
Промінням сяє у твоїй красі.
Мов місяць у тумані виринає,
І мовби осінь постає в пітьмі.
Чарівні сльози капають невпинно,
з небес зривають листя в забутті
Моя любов мов чарівна перлина
загублена в троянди красоті.
Бо ти наповнюєш моє життя собою,
І лиш тобою я живу!
Твоє кохання збережу довіку,
І щастя наше в серці пронесу!
(присвячується Дімі)
Як добре залишити думки, свої переживання ось тут, на цьому сайті і тоді по довгім часі зможеш оцінити себе, відчути можливо те, що вже вислизає з долонь.
Кажуть, що кохання убивають будні, так кажуть ті, хто боїться зізнатись в першу чергу самому собі, що ті "будні" - то власний егоїзм, коли найменша дрібниця, яка не служить самолюбству, отруює свідомість і примушує ранити так болісно рідну кохану людину.
Кохання - це не ми самі, а та інша, найдорожча людина - її воля, почуття, думки, сподівання і мрії, які пов'язані почуттям серце до серця. Коли ми перестанемо любити своє кохання, а всю увагу, сили, думки - усього себе звернемо до неї, тієї єдиної людини, тоді нам ніколи на заваді не стануть будні!
Я кохаю! Це почуття не може ранити, воно лиш створює - кожним подихом і кожним ударом серця мереживо життя!
Я кохаю! Я кохаю! Я її кохаю!
Кохаю, скучаю, думаю, не забуваю, хочу, переживаю, інколи ображаюсь, змиряюсь, задумуюсь, радію, усміхаюсь...
І у всьому цьому винна ти, моє СОНЕЧКО, тому що перевернула світ з ніг на голову, і кожну хвилину, кожну секунду цього дивовижного життя я присвячую для тебе, і всюди, де би я не був, і що б не робив я відчуваю всю тебе, тепло твого кохання, яке доноситься до мене, через десятки-сотень кілометрів з теплим подихом осіннього вітру.
Не треба обіцянок, не треба і пробачень
Якось черствію я
Пройшов солодкий час побачень
Пройшли 2 роки з того дня
Ти обіцяв шовкове небо
Ти обіцяв дощі з перлин
Та вже нічого нічого нам не треба
Ти вибиваєш клином клин
Ти пам'ятаєш ніжні квіти?
Які ти дарував мені
Тепер не милі мені в світі
Підсніжники… такі гіркі
Гіркі сльозиночки біленькі
В долоні буду берегти
І все надіятись серцем
Можливо змінишся ти
Ти знаєш біль нестримна сила
Не можу більше так!!!
Чому тебе я полюбила?
Щоб мучитись тепер так-сяк
Розбитись хочеться об скелю
Втікти від всіх навік
І загубитися душею
Щоб ти дивитися не зміг
Не зміг дивитись як я плачу
І тішився життям своїм
Бо я нічого вже не значу
Не значу...у житті твоїм
Дві речі між людьми найбільшого вартують,
Життя й кохання - тіло і душа.
Без духа тіло - прах, його вітри роздують
Й знаку не стане, заросте трава
Так без кохання і життя тьмяніє
Як лист осінній піде в небуття
Щасливий той, хто зрозуміть зуміє
Що лиш Любов - продовження життя.
Мені казати ніяково нині,
Холоне кров від відчуття розлук,
Та я тримаю серце наче в скрині,
Від дотику твоїх жаданих рук.
Ти став частинкою мого життя.
З тобою всі пов'язані думки.
І як захочу залишитися одна - то вже не зможу,
Бо зі мною завжди ти.
Ти у думках моїх, і в своїх снах я бачу твої гарні очі.
І моє серце у твоїх руках.
Та бути на одинці я не хочу!
Чому ж ти іноді не розумієш,
Що я кохаю лиш тебе?!
Робити боляче - я знаю, ти умієш.
А я і подумки не зраджую тебе.
Я житиму із думкою про те,
Що зможу залишитися собою.
Та вже ніяк не зміню я одне -
Що я живу, і житиму тобою!
Кохана моя!
Ти музика мого життя,
Чарівний спів - без слів, без порівняння
Мелодія, якій немає вороття
Бо душі наші з'єднані коханням!
Тебе кохаю віддано і ніжно!
Примітка: Нехай кожен, зізнаючись у коханні моїми словами, береже почуття - тоді знатиму я що не одинокий у цім світі - такий нестямно закоханий!!!
Коханому чоловіку:
Якщо кохаєш ти мене то докажи свою любов
Ти до небес неси її
Ну докажи, що любиш знов
Кохатись хочу в пелюстках кохання
Світанок хочу у зірках
А чи можливе це моє бажання
Провести ніч у в спокусі і гріхах
Десь заблукати в мережеві цілунків
Забутись від ласкавих рук
Мені не треба дорогих дарунків
Лиш чути твого серця стук ...
Відпочиваєш ти на морі,
А я дивлюся тут на зорі,
Пройшли ці місяці прекрасні
Для тебе може і ужасні,
Я знаю інколи нервую
Мабуть тому, що я сумую,
Сумую по вустах твоїх,
По тих долонях чарівних,
Буває інколи не сплю
А все тому, що я люблю.
Люблю тебе і ти це знаєш
А ти мене так же кохаєш?
Нехай твій життєвий кораблик Кохання
Який пливе по річці Життя
Приб'ється до пристані Щастя
І залишиться там на все Життя
Я КОХАЮ ТЕБЕ, а ти навіть не знаєш ...
Нестерпно страждаю - не відчуваєш ...
Я прийду - не зрадієш ...
Я піду - не помітиш ...
Я КОХАЮ ТЕБЕ, чому ти не розумієш?
Любий Віталіку! В цей день ми планували наше весілля, я не цінувала те, що мала, жаль, що схаменулась, коли вже пізно. Прошу у тебе вибачення і вітаю тебе, хоча для нас зараз це не свято.
Далеко від мене карії очі,
Далеко усмішка мила твоя,
Згадай же той вечір, згадай тії ночі,
То була весела, весняна пора.
Сади зацвітали, співав соловейко,
Ми мовчки стояли при сяйві нічнім,
Ти міг лиш почути, як билось серденько,
Як дзвінко зливалось з серденьком моїм.
Я так тії очі далекі любила,
Любила я слухать веселий твій сміх,
Згадай, як ти вперше сказав: "моя мила",
Як злилися губи мої у твоїх.
Душа, як голуб, в клітці б'ється,
Коли коханої не чує голос.
І тіло тлінне кинути все рветься
Шукать летить і в заметіль і в холод.
І лише сонця промінь, що коханням зветься
Усе єство безмежно заспокоїть
Теплом наповнить. Смуток цей минеться.
Душа, як голуб, світу усміхнеться!